Рохманов (укр. Рохманів) - местечко в Шумской волости Кременецкого уезда Волынской губернии, село в Шумской городской громаде Кременецкого района Тернопольской области Украины.

Проф. Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся
РАХМАНІВ, село, Крем’янецький повіт, Шумська вол., 32 км. від м. Крем’янця, село при малім потоці і ставі. В кінці 19 ст. було в Р. 78 домів і 504 жителів, дерев’яна церква з 1730 р. на місці старої з 15-16 ст., початкова школа, одна з них від непам’ятних часів, невідомо коли і ким заложена, друга від 1882 р. В селі, котре було колись містечком, урочища: — „На валі”, „Стадниця” і „Залужжя”. Колись Рахманів був містечком, оточеним валами і ровами і над ставом, який творить р. Вілія, був замок. Вали містечка Рахманів і рештки руїн замку заховалися до 1914 р. Колись Рахманів був відомим під назвою — Пегаси (що в перекладі з грецької на нашу мову означає грецького символічного, крилатого коня муз, символа поетичного екстазу, означає ця назва також назву збір зірок зодіяку — Пегас). Оселя Рахманів згадується в 16 ст., коли вона належала в 1513 р. до волинських землян Боговитинів-Корчаків (Енциклопедія Повшехна, том 3, стор. 902). Рід Боговитинів з Волині заслужився перед Великим Литовським Князівством і був відомим в дипломатичній службі, беручи участь в дипломатичних місіях в Москві. В 17 ст. до Рахманіва був призначений визначний дідаскал, український письменник, освітний діяч, знавець друкарства Кирило Транквіліон Ставровецький (помер в половині 17 ст.). В 1619 р. надрукував він в місцевій друкарні (яку можливо і заложив) Учительну Євангелію (тобто розважання над євангельською тематикою). Ця Євангелія розійшлася по Україні, а також трапила до Москви, де з наказу царя Михаїла Федоровича, разом з іншими працями Транквіліона Ставровецького, була спалена, як єретицька книжка. З тієї ж рахманівської друкарні вийшло тлумачення ієромонаха Кипріяна з Острога, книжка під наголовком — „Чотирнадесять толковиній апостольських посланій Іоана Хризостома” та інші церковно-філософські книжки (А. Сендульський. м. Рахманів, Кремянецького Уєзда 1871 р. №5, стор. 130-131). По смерті (в 1603 р.) Софії Михайлівни Боговитинової, Р. перейшов до кн. Юрія Михайловича Чарторийського (Т. Стецький. Волинь, сер. 2, стор. 455-459, додаток 9). В 1618 р. власником рахманівського замку стає кн. Ярема Вишневецький, а по його смерті Рахманів переходить до його сина, короля польського Міхала Вишневецького. В 1672 р. велика пожежа знищила рахманівський замок, а по трьох роках містечко було знищене татарами. В 1725 p. Pахманів підупадає і містечко перейшло до кн. Радзивила, який занедбав містечко і замок, від яких залишились руїни. Рахманівська „Учительная Євангелія” видрукована в маєтності кн. Вишневецької була прикрашена кольоровими заставками і гербами роду князів Чарторийських. Додано до тексту епіграми і вірші і починалося „передмовою до чительника”. Крім того у вступі зазначено, що видана вона „старанням, коштом і накладом Транквиліона, за позволенням її милості княгині Вишневецької Михайлової” в 1619 р. В 1860 році ключ рахманівських маєтків купив від Радзивилів пом. Ромуальд Бистрий, який перейшов на сектанство. В 1860 р. властителькою Рахманіва — Залужжя і села Літовища була Марія Сементовська. До року 1914 в місцевій церкві переховувались стародруки і рештки архіву. (Т. Стецький. Волинь, том 2, Рахманів). Походження назв м. Рахманова і Пегас не вияснена. Можливо, що як перша так і друга назва зв’язана з розповсюдженням тоді серед освічених людей легенд про літописних Рахманів, які провадили блаженне життя десь у далекій Бактриї, або з відомим на Україні „Рахмановим Великоднем”. За переписом з 1911 р. до великої земельної власности в Рахманові належало 355 дес. Як подавав в кінці 19 ст. В. Антонович, при в’їзді до P., коло греблі на острові було чотирокутне городище, кожна сторона 50 кроків, а крім того заховалися фундаменти двох веж. Над малим потоком між Рахмановим і Шумськом оселя з римської доби (кераміка) — О. Цинкаловський.