Городок (укр. Городок) - село в Ровенской волости Ровенского уезда Волынской губернии, центр Городокской сельской громады Ровненского района Ровненской области Украины.

Николай Иванович Теодорович
Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии.
417. село Городок (при р. Устье близь р. Горыни) волости Ровенской, от Житомира 210 вер., от Ровно, ближайшей железно-дорожной ст. и почт. 10 верст, от ближ. приход. с. Понебыля 2 вер., с. Караевич 2 вер., с. Хоцина 3 вер. и с. Обарова – 3 версты. Приход 6-го кл. Церковь во имя святителя и чудотворца Николая. Построена в 1740 г. на средства униатского митрополита Афанасия Шептицкого. Каменная, крепка. При ней дерев. колокольня, исправленная в 1883 г. Копии метрических книг хранятся с 1806 г., а исповедные росписи с 1818 г. Земли: усад. с огородн. 2 дес. 4 саж., пахотн. 27 дес. и сенок. 3 дес. 317 саженей. Эта земля на план не снята, а проект от 1845 г. об улучшении быта причта – до сих пор не приведён в исполнение. Причт: 1 Священник – 300 руб. и псаломщик – 50 р. Для священника дом и хоз. постройки исправлены; для псаломщика дом и хоз. постройки вновь построены в 1886 г. Есть волостное правление и школа. Имеются две водяных мельницы. Дворов – 120¼, прихожан – 1,065 душ обоего пола., рим-кат. 7 душ обоего пола. Священник – Матфей Михаил. Берестовский (с 1838 г) и псаломщик – Иван Иван. Теодорович (с 1885 г., а на службе с 1854 года).
Село Городок – под именем села Грудек, как имение Киево-Печерского монастыря – упоминается в акте от 1593 года 24 апреля в описи движимого и недвижимого имущества, принадлежащего Киево-Печерскому монастырю, составленной при передаче этого монастыря архимандриту Никифору Туру (Архив, ч. 1, т. 1, стр. 387). Ещё оно – как имение того же монастыря – упоминается в акте от 1593 года 22 января в объявлении Владимирского протопопа, священника Димитрия Прокопенского, уполномоченного от клирошан Владимирского Успенского собора, об описи церковных вещей оставшихся после смерти Мелетия Хребтовича Богуринского, епископа Владимирского и Брестского, архимандрита Киевского, умершего в селе Городке – имении Печерской архимандрии (Архив, ч. 1, т. 1, стр. 338). Ещё оно упоминается в акте от 1650 года 12 января в дипломе на права, предоставленные русскому народу польским королём Явном Казимиром и Варшавским сеймом на основании Зборовского договора, причём здесь упоминается православная церковь св. Илии в Городке (Архив, ч. 2, т. 1, стр. 374).

Проф. Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся
ГОРОДОК, село, Рівенський повіт, Городецька вол., 11 км. від Рівного, при р. Усті. В кінці 19 ст. (1887 р.) було там 89 дом. і 1,399 жит., мурована церква з 1740 р. збудована митрополитом греко-католицьким Афанасієм Шиптицьким на місці бувшої старої дерев'яної, сільська школа, два водяні млини. В 1914 р. село належало до барона Штейнгеля. В його домі був великий музей археологічних пам'яток, які походили з тієї частини Волині, які випадково знайдені, так і з розкопок з оклиць над річкою Горинню. В 1916 р. музей вивезено до одного з кавказьких міст і доля його нікому не відома. Найстаршою історичною згадкою про Городок є потвердження вел. кн. Льва Свидригайла стану власності місцевої церкви в Городку в 1443 р. По смерті кн. Свидригайла Г. перейшов до княгині Свидригайлової (Арх. Ю.З.Р. II, № 69 і Галецький, Останні літа Свидригайла на Волині). В 1463 р. село було об'єктом поділу між кн. Василем, Семеном і Солтаном Збаразькими. Солтанові кн. Анастасія Збаразька записує в 1489 р. Городок з селами Заборів і Коськів. Пізніше Городок переходить до кн. Анастасії Гольшанської-Дубецької, жінки кн. Костянтина Острозького, котрий ці села записує Києво-Печерській Лаврі. В 1570 р. архимандрит лаври платить в Городку від 100 дим., 6 боярів путних і 5 млинських коліс. В 1648 р. платить Лавра від 200 дим., а вже у 1653 р. від 150 дим. В 1593 р. Городок ще згадується як маєток Києво-Печерської Лаври (Архів Ю.З.Р., ч. І, т. І, ст. 338). Крім того в 1650 році в дипломі польського короля Яна Казимира до українського народу і варшавського сойму, згадано у Городку церкву св. Іллі (Архів Ю.З.Р., т. І, ч. 2, ст. 374). В 16 і 17 ст. був там, на горі потужний замок, який належав до княгині Марії Несвицької, яка походила з дуже старої волинської княжої родини. За переписом 1911 р. було в Городку 1,355 жит., 2-клясова школа .земська лічниця, водяний млин (25,000 пуд. річного перем.), кооператива. До великої земельної власності Штейнгеля належало там 736 дес.