Судилков (укр. Судилків) - село, местечко, волостной центр в Изяславском уезде Волынской губернии, центр Судилковской  сельской территориальной громады Шепетовского района Хмельницкой области Украины (2025 г.).

Проф. Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся
СУДИЛКІВ, містечко, Заславський пов., Судилківська вол., над малою притокою р. Горині, 25 км. від м. Заслава. В кінці 19 ст. там було 775 домів і 5,180 жителів, дві дерев’яні церкви, з 1740 р. Дмитрівська і з 1738 р. Троїцька (Ця друга, з огляду на свою старість, на початку 20 ст. була розібрана). На її місці в 1882 р. збудовано другу також дерев’яну. В м-ку римо-католицький костел і початкова школа. Серед містечка зносяться вали „Старе замчище”. Ще в кінці 19 ст. вали і рови, які оточували замчисько, були досить добре збережені. В акті 1543 р. згадується, що тоді Судилків належав до кн. Іллі Острозького, старости брацлавського і винницького. В 1601 p. Судилків згадується в донесенні луцьких возьних Щуки і Яковського, 3 якого видно, що Судилків був спустушений в 1589 р. татарами. Містечко Судилків належало тоді до землянина волинського Христофора Лабунського. В 1632 р. висланий агент кн. Збаражського доносив, що спіткав князя Лабунського на Волині під містечком Судилковим, звідки козацькі війська пішли в сторону Київського Полісся. Сили козацького війська обраховував він на 30,000. В 1627 p. Судилків переходить від землян Лабунських до Аксасів (або Оксаків). В 18 ст. С. належав до Станіслава Любомирського. В судилківському замку Любомирський підписав надавчий акт на користання Магдебурським правом цехових ткачів. В 1892 p. Судилків був куплений варшавським купцем Захриєю Нипаничем. За переписом 1911 р. в Судилків було 5,991 жителів, волость, міщанська управа, пошта і телеграф, одноклясова школа, земський фельдшерський пункт, жидівська лічниця, лікар, дентист, аптека, 30 крамниць, гуральня (14,570 відер горілки річної продукції), горілчана державна крамниця, 5 шкіряних фабрик (36,000 руб. річн. продукції), газово-енераторний млин, бровар (4,680 р. річної продукції), земська випозичальня сільсько-господарських машин, два рази місячно ярмарки і великий скуп збіжжя. Головними товарами на ярмарках була худоба, коні, вироби з дерева, кераміка, колеса до возів і екипажів, чоботи, кожухи. В тому ж 1911 р. належало до пом. Мелєр-Закомельського 5,628 дес. При містечку 4 кургани.

Архівні документи з історії села:

Державний архів Хмельницької області (ДАХмО)

Свято-Троїцька церква, м-ко Судилків Заславського пов. Судилківської вол.
Метричні книги
Народження: 1807: ф. 316, оп. 1, спр. 80; 1808: ф. 316, оп. 1, спр. 88; 1810: ф. 316, оп. 1, спр. 118
Шлюб: 1807: ф. 316, оп. 1, спр. 80; 1808: ф. 316, оп. 1, спр. 88; 1810: ф. 316, оп. 1, спр. 118
Смерть: 1807: ф. 316, оп. 1, спр. 80; 1808: ф. 316, оп. 1, спр. 88; 1810: ф. 316, оп. 1, спр. 118

Свято-Дмитрівська церква, м-ко Судилків Заславського пов. Судилківської вол.
Метричні книги
Народження: 1808: ф. 316, оп. 1, спр. 88; 1810: ф. 316, оп. 1, спр. 118
Шлюб: 1808: ф. 316, оп. 1, спр. 88; 1810: ф. 316, оп. 1, спр. 118
Смерть: 1808: ф. 316, оп. 1, спр. 88; 1810: ф. 316, оп. 1, спр. 118