Сульжин - село, волостной центр в Изяславском уезде Волынской губернии.

Проф. Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся
СУЛЬЖИН, село, Заславський пов., Сульжинська вол., 24 км. від Заслава, при р. Гоморі (або Хоморі), її притоках і ставах, при старому тракті Заслав-Старокостянтинів. В кінці 19 ст. і на початку 20 ст. було там 55 домів і 544 жителів, дерев’яна церква з 1887 р. на місці старої, спаленої два рази татарами, церк.-прих. школа для дівчат. Село згадується в 1518 p., коли належало до ключа маєтків кн. Марії Семенівни Рівенської і її чоловіка кн. Семена Василевича Несвіжського. В документах з 16 ст. село Сульжин виступає під назвою Схульзинці. (Архів кн. Сангушків, т. З, стор. 167-168). Крім того, під назвою Шульжинець, згадується, як маєток кн. Іллі Острозького (там же т. З, стор. 456). В Сульжині в половині 16 ст. були боярські родини Леона і Сенка Линковських. На підставі опису луцьких возьних в 1589 p., Сульжин був спустошений татарами, а також понищено цілу Сульжинську волость (Архів ЮЗР ч. 6, т. І, стор. 290). Колись Сульжин був містечком з сильним замком, від якого не залишилося ні сліду. За поборовим реєстром 1570 p. Сульжин належав до кн. Острозьких, з котрого побір платив Антін Іловицький, намісник Острозький. В 1577 р. кн. Кост. Острозький, київський воєвода, платив з містечка Сульжин від 24 домів ринкових, 19 домів вуличних, з 24 на півдворищах, 3 ремісників, як мали городи з 5 дим. і з перекупів. В 1583 р. кн. Іван (Януш) Острозький платив побори з міста Сулженець. На підставі Кульбишівської угоди Сульжин або Сульжинці було дароване Яблоновському, який був тоді „литовським чашником”. В 19 ст. Сульжин належав до Цихонського, Нартова і Гусаковського. В околицях м-ка Сульжина відбулася битва між польськими військами під проводом Суходольського і козацькими зі з’єднаннями Таборенка і Донця. За переписом 1911 р. в Сульжині було 1,152 жит., волость, земська поштова станція, 1-клясова школа, фельдшерський пункт, і мануфактурна крамниця. До великої земельної власності належало в Сульжині тоді ж 443 дес. В околиці Сульжина два кургани.

Архівні документи з історії села:

Державний архів Хмельницької області (ДАХмО)

Свято-Михайлівська церква, с. Сульжани Заславського пов. Сульжанської вол.
Метричні книги
Народження: 1807: ф. 316, оп. 1, спр. 80; 1808: ф. 316, оп. 1, спр. 88; 1810: ф. 316, оп. 1, спр. 118
Шлюб: 1807: ф. 316, оп. 1, спр. 80; 1808: ф. 316, оп. 1, спр. 88; 1810: ф. 316, оп. 1, спр. 118
Смерть: 1807: ф. 316, оп. 1, спр. 80; 1808: ф. 316, оп. 1, спр. 88; 1810: ф. 316, оп. 1, спр. 118

Фонд Р-6193 Опис 1 Справа 2330
Фільтраційна справа. Манькова Анна Никифоровна. Грицевский р-н с. Сульжин. 1945 р.

Фонд Р-6193 Опис 3 Справа 2726
Фільтраційна справа. Сопун Прасковья Денисовна. Грицевский р-н с. Сульжин. 1945 р.